Конспект заняття за казкою “Лисиця, півень та заєць” (3-4 роки)

Скачати публікацію у форматі docx можна ТУТ

Скачати зображення героїв казки можна ТУТ

Інтегроване заняття за казкою «Лисиця, заєць і півень»

Мета:

  • учити дітей називати меблі та їх складові деталі; правильно називати предмети користуючись словом узагальненням «меблі»;
  • розвивати дрібну моторику рук, дотикові відчуття (напр. м’який, твердий); вправляти в умінні узгоджувати свої дії з дорослими та іншими дітьми;
  • виховувати інтерес до конструювання; внутрішню потребу доводити розпочату справу до кінця; взаєморозуміння та взаємодопомогу; бережливість у поводженні із меблями.

Обладнання: картонні зображення героїв (лисиця, заєць, собака, ведмідь, бичок, півень), прищіпки, іграшковий набір «меблі», «посуд», муляжі фруктів, дерев’яні кубики, лід.

Хід заняття

 Організація групи.

1.Розсаджування дітей.

  1. Привітання (Добрий ранок, діти!).

Мотивація навчальної діяльності.

В.:   Діти, а ви знаєте хто завітав сьогодні до нас у гості?

        Це зайчик (Діти роздивляються зайчика).

Зайчик:  Доброго ранку, діти!

В.:   Діти, а зайчик мені повідомив, що хоче розповісти вам цікаву казку. Давайте її послухаємо.

Педагог починає розповідати казку і дає дітям зображення лисички та зайця аби вони прищепили до кожного по дві прищіпки, щоб поставити героїв.

«Жили-були лисиця та заєць. У лисиці була хата льодяна, а в зайчика дерев’яна, прийшла весна – у лисиці хата розтанула, а у зайчика стоїть по-старому»

Діти будують із дерев’яних кубиків хатинки, можна за зразком вчителя, можна самостійно. А льодяну хатку педагог будує за допомогою кубиків льоду, через деякий час показуючи, що від тепла вони розтають і перетворюються на звичайну воду, отак і з хатки лисички лишилася лише одна вода.

«Лисиця просилася у зайчика спочатку погрітися. Провів зайчик лисичку на кухню, щоб напоїти гарячим чаєм»

 Діти обирають серед запропонованих іграшкових меблів ті, які необхідно поставити на кухні. Педагог або, по можливості, діти називають що це і для чого необхідне. Далі за допомогою іграшкового посуду необхідно вибрати той, який потрібен для чаювання (блюдце, чашечка, ложечка) і поставити його в правильній послідовності (блюдце-чашка-ложка) за зразком вчителя. На інші тарілочки діти викладають нарізні шматочки фруктів –муляжів, які розрізаються (лимон, апельсин, банан).

«Поки зайчик готував чай, лисичка походила по інших кімнатах».

 Діти створюють, підбираючи відповідні меблі, спальню, ванну, вітальню.

«Та й так сподобався будиночок зайчика лисички, що вона його з нього вигнала. Йде по дорозі зайчик, плаче. Йому назустріч собака (діти прищипують дві прищіпки до зображення):

– Дзяв, дзяв, дзяв! Що, зайчик, плачеш?

– Як мені не плакати? Була у мене хатинка дерев’яна, а у лисиці – льодяна. Її хатинка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати та мене і вигнала.

– Не плач, зайчику! Я тобі допоможу.

Пішли вони до хатинки. Собака загавкав:

– Гав, гав, гав! Іди, лисиця, геть! (діти звуконаслідують)

А лисиця їм з печі каже:

– Як вискочу, як вистрибну, так вам зле буде!

Собака злякалася і втекла.

Зайчик знову йде по дорозі, плаче. Йому назустріч ведмідь (діти прищипують дві прищіпки до зображення):

– Про що, зайчик, плачеш?

– Як мені не плакати? Була у мене хатинка дерев’яна, а у лисиці – льодяна. Її хатинка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати та мене і вигнала.

– Не плач, я тобі допоможу.

– Ні, не допоможеш. Собака хотіла мені допомогти, та не вигнала лисицю, і тобі не вигнати.

– Ні, вижену!

Підійшли вони до хатинки. Ведмідь як закричить:

– Іди, лисиця, геть! (Діти звуконаслідують «Е-е-е-е»)

А лисиця їм з печі відповідає:

– Як вискочу, як вистрибну, так вам зле буде!

Ведмідь злякався і втік.

Йде знову зайчик. Йому назустріч бик (діти прищипують дві прищіпки до зображення):

– Що, зайчик, плачеш?

– Як мені не плакати? Була у мене хатинка дерев’яна, а у лисиці – льодяна. Її хатинка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати та мене і вигнала.

– Підемо, я тобі допоможу.

– Ні, бик, не допоможеш. Собака хотіла мені допомогти, та не вигнала лисицю, і ведмідь не вигнав, і ти не виженеш.

– Ні, вижену!

Підійшли вони до хатинки. Бик як заревів:

– Іди, лисиця, геть! (Діти звуконаслідують «Му-му-му»)

А лисиця їм з печі відповідає:

– Як вискочу, як вистрибну, так вам зле буде!

Бик злякався і втік.

Йде знову зайчик по дорозі, плаче ще сильніше. А йому назустріч півень (діти прищипують дві прищіпки до зображення):

– Ку-ка-рі-ку! Про що, зайчик, плачеш?

– Як мені не плакати? Була у мене хатинка дерев’яна, а у лисиці – льодяна. Її хатинка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати та мене і вигнала.

– Підемо, я тобі допоможу.

– Ні, півень, не допоможеш. Собака хотіла мені допомогти, та не вигнала лисицю, і ведмідь не вигнав, і бик не вигнав, і ти не виженеш.

– Ні, вижену.

Підійшли вони до хатинки. Півень як забив крилами:

Ку-ка-рі-ку! У мене коса гостра.

Йди з дому, лисиця! (Діти звуконаслідують («Ку-ка-рі-ку!»)

Лисиця почула, злякалася й говорить:

  • Вже взуваюся…

Півень знову забив крилами:

Ку-ка-рі-ку! У мене коса гостра.

Йди з дому, лисиця!

Лисиця знову каже:

– Вже одягаюся…

Півень в третій раз забив крилами:

Ку-ка-рі-ку! У мене коса гостра.

Йди з дому, лисиця!

Тут лисиця вибігла з хати і втекла геть. Стали півень з зайчиком жити-поживати в хатинці.

 Зайчик: Дякую вам, діти, що так гарно слухали мою казочку (Вручає сонечка всім дітям).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *