Сценарій “Свято Осені”. Ранній вік

З приходом осінньої пори, як і у дитячих садках, так і у реабілітаційних центрах проходить свято Осені. Іноді його можна провести більш динамічно, використовуючи рухливі ігри на осінню тематику, іноді більш спокійно, все залежить від вікової групи дітей та їх нозологій.

Сюжет даного сценарію розгортається на фоні казки “Рукавичка”, під час перегляду якої, дітлахам необхідно буде виконувати завдання, аби нова тваринка могла залізти у рукавичку. “Свято Осені” розраховане на дітей раннього віку . 

Скачати героїв казки можна ТУТ

Скачати текст казки із завданнями можна ТУТ

Необхідне обладнання: ширма, вирізані з картону фігурки головних героїв казки, різнокольорові листочки, фігурки домашніх тварин, м’яч, мильні бульбашки, пірамідка, шапка, музика для конкурсів, коробочка чи мішечок, щоб складати листочки, браслети учасникам свята, листочки із фотографіями дітей, ватман

Перед початком свята осені кожному з дітей одягають браслети-пропуски із зображенням листочків. Коли всі дітлахи їх отримують, розпочинається осіння казка

Ведуча: Шановні гості, дітлахи, мами, татусі, ми раді Вас вітати на нашому осінньому фестивалі. Зпррошуємо разом провести останні дні Осені та закликати зиму, а з нею і перший сніг. Із настанням холодів що ми одягаємо з Вами на ручки? Правильно, рукавички. Тому зараз ми з Вами станемо учасниками однієї великої пригоди. Починаймо.

Казка “Рукавичка”

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!

Коли це жабка плигає та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

— Добре, пущу, але якщо ти разом з малюками виконаєш моє завдання.

—Діти, допоможете мені? Кажи, мишко

—Тут так багато листя навколо, потрібно його прибрати трохи. Тому ваше завдання – зібрати листочки, які лежать на підлозі та скласти їх у коробочку.

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Добре, але якщо ти виконаєш разом з малятами наше завдання

— Я впевнений, що малюки мені допоможуть. Кажіть що треба робити.

— Потрібно за голосом впізнати що це за тваринка і показати її фігурку (імітуються голоси свійських тварин, діти вгадують хто це)

— Молодці, заходь, зайчику!

От уже їх троє.

Коли це біжить лисичка — та до рукавички:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене! Добре, але якщо ти виконаєш із дітлахами моє завдання

— Та кажи вже.

— Потрібно принести мені м’ячик. Беремо м’яч і передаємо один одному поки він не потрапить до нас.

— Гарно справились із завданням, заходь лисичко!

От вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Добре, якщо виконаєш із малюками наше завдання – пустимо!

— Давайте, розказуйте що робити.

— Потрібно навчити нас пускати та лопати мильні бульбашки. Допоможете?

Молодці, от їх уже і п’ятеро в рукавичці. Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

— Та вже влізу,— пустіть!

— Та що вже з тобою робити,— йди, але якщо виконаєш наше завдання! Потрібно скласти пірамідку. Зможете?

От уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

—Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку і тільки якщо виконаєш наше завдання. Для цього нам знадобиться шапка і весела музика. Поки грає музика – передаємо шапку один одному, як тільки музика скінчиться – той у кого опинилася шапочка має її одягти.

 Отож, ведмідь виконав завдання і приєднався до них. Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься. Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!». Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.

Ведуча: Ось таку казку ми з вами подивилися, малята, а тепер давайте зробимо для чарівниці Осені подарунок – малюнок, зроблений нашими ручками.

На ватмані діти спочатку шукають листочки із своїми фотографіями, клеять їх на намальоване дерево, потім за допомогою пальчикових фарб дітлахи маллють листочки.

Ведуча: Який гарний малюнок ми з вами зробили, дкмаю Осені він точно сподобається і вона до нас завітає  наступного року. Всі молодці!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *